Вітряки - традиційні споруди сільських околиць східної частини Буковини XVIII - початку XX ст. Характерна особливість форми - верхні поверхи мають бокові розширення. Шальовані конструкції спираються на восьмикутну основу  ("стілець"). Весь корпус з крилами і робочим механізмом млинах закріплений на нерухомому стовпі, глибоко закопаному в землю, на якому вітряки за допомогою важеля ("водила") можна повертати в потрібному напрямку.